136 шкіл, які цьогоріч почали пілотувати НУШ у 5-х класах зіткнулися труднощами:

Брак належної комунікації від МОН, невчасне ознайомлення з модельними навчальними програмами, затягування грифування навчальних матеріалів, а отже – друковані підручники пілотні школи НУШ не мали на 1 вересня 2021 року. Окрім того, відсутність нормативної бази для доплат учителям у базовій школі і оплати викладання інтегрованих курсів.

Зокрема, незрозуміло, як оплачувати поділ класу на групи під час вивчення інтегрованих курсів (змін до наказу №128 щодо поділу класу на групи не було внесено), а також як учителям зберігати свої категорії, впроваджуючи нові курси.

Адже є вчитель математики вищої категорії, але немає вчителя інтегрованого STEM-курсу. Отже, поки вчитель вищої категорії за викладання таких курсів отримує зарплату як молодий спеціаліст. Це призвело до того, що школи, готуючи тарифікацію на початку навчального року, не змогли закласти повноцінну оплату цим учителям або ж боялися братися за нові предметні рішення.

Перехід із початкової школи до середньої є найбільш стресовим для школярів. Тому, новим Держстандартом визначено цикли здобуття базової середньої освіти:

• адаптаційний цикл – 5-6 класи;
• цикл базового предметного навчання – 7-9 класи.

Адаптаційний період надає можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.

Навчання в НУШ кардинально відрізняється від традиційного: підходи, ставлення, стиль викладання, мобільність, можливості розвитку, творчості, креативності. Ці діти з початкової школи приходять у 5 клас іншими. Вони вміють дружити, вони більш толерантні, мають іншу мотивацію. Якщо мотивація традиційної школи – це зазвичай оцінки, то ці діти приходять за знаннями.

І от постає питання, а наскільки вчителі базової школи готові працювати з цими дітьми? На скільки вони ознайомлені з програмами викладання у початковій школі? Чи готові самі мінятись і змінювати підходи у викладанні? Ще одне важливе питання щодо оцінювання учнів.

Міністерство рекомендує у першому семестрі 5 класу залишити формувальне оцінювання і тільки в кінці семестру перейти на рівневе (початковий, середній, достатній, високий). Чи зможуть вчителі відійти від бальної оцінки, усно оцінювати дітей не порівнюючи один з одним, а оцінювати власні досягнення кожного учня.

Концепція НУШ передбачає, що навчальна програма базової школи не має бути просто планом викладання. Середня школа має продовжувати те, що закладено у початковій школі – з плавним переходом.

І тут хотілось би мені звернути у вагу ще на одне важливе питання: НАСТУПНІСТЬ не тільки початкової і базової школи, а й старшої – профільної.

Реформою освіти передбачено, що з 2027 року стартує саме профільна 3-річна освіта. І тому, вважаю, що вже сьогодні плануючи навчальні плани 5 класів, створюючи Освітню програму школи всі ми повинні бути далекоглядними. Основним орієнтиром Освітньої програми і будь-якого  закладу освіти є його ВИПУСКНИК. Якими вже сьогодні ми бачимо наших 5-класників через 8 років.

Мабуть, ви вже всі володієте ситуацією, що до 01.01.2023 назви всіх закладів повинні бути упорядковані відповідно до чинного законодавства. Не повинно бути ЗОШ, НВК, НВО. А можливі лише: початкова школа, гімназія і ліцей. І тому до початку наступного навчального року всі наші заклади буде перейменовано. Зрозуміло, що це відбудеться лише зміна назв, а зміст на даний час не зміниться.

А от надалі всі заклади повинні визначитись з подальшим рівнем надання освітніх послуг. До 1 вересня 2024 року року ми повинні мати в місті чітку ефективну мережу закладів, яка б задовільнила потреби здобувачів освіти.

• не можуть всі заклади громади мати однакові профілі;
• якщо початкова школа забезпечує територіальну доступність, то базова і старша повинні орієнтуватися на запити здобувачів освіти (їх інтереси, здібності, таланти )

Досить часто ми зустрічаємося із проблемами формальної профілізації у старшій школі, в основу якої закладаються інтереси вчителя, але аж ніяк учня. Все це призводить до того, що навчання у так званих профільних класах не дає учням ґрунтовних знань,  практичних навичок і, що найголовніше, змушує їх шукати поза стінами навчальних закладів додаткових, ефективних цікавих та потрібних занять, щоби усунути ті прогалини у знаннях, які, на превеликий  жаль, утворилися під час навчання у школі.

Профіль навчання визначається з огляду на освітні потреби замовників освітніх послуг (здобувачів освіти, їх батьків) та зумовлюються:

• кадровими, матеріально-технічними, інформаційними ресурсами закладу освіти;
• соціокультурною та виробничою інфраструктурою відповідного регіону;
• перспективою здобуття подальшої освіти та майбутніми життєвими планами здобувачів освіти.

На жаль, сьогоднішні профілі у наших закладах зорієнтовані на підготовку учнів до ЗНО. Великого вибору випускники базової школи не мають – українська мова, математика, історія, іноземна мова.

Інше ще питання: чи дійсно всі вчителі можуть забезпечити якість знань на профільному рівні? З практики більшості шкіл вчителі беруть учнів з 5 класу і ведуть до 11. А чи завжди так краще для учнів? (Рівень знань, методика викладання, володіння сучасними технологіями, педагогічний та психологічний такт у всіх учителів різні).

Підсумовуючи все сьогодні сказане, хотілося б щоб всі заклади перш чим формувати освітню програму та навчальні плани на наступний рік:

– проаналізували кадрове та матеріально-технічне забезпечення,

-подумали і вирішили, яким вони бачать майбутнього випускника,

-чим буде Ваш заклад відрізнятися від інших,

– яку допрофільну і профільну освіту запропонує учням.

Маючи відповіді на ці питання, необхідно проводити системну роз’яснювальну роботу в педагогічному колективі, серед батьківської громадськості та здобувачів освіти.

Тільки спільними зусиллями адаптаційний період не тільки дітей,  а і всього закладу пройде безболісно, надасть можливість пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу

Надрукувати сторінку/Зберегти в pdf/Відправити на ел.пошту